Освітяни намагаються розібратися у тонкощах реформи

159

Руслана Сікорська – чернівецький вчитель-новатор. Її «першачки» вчаться за програмою «Нова українська школа». Вже півтора місяця діти отримують знання в ігровій, зрозумілій для них, формі. Кожен ранок розпочинають із  зустрічей з викладачем, де обговорюють плани на день. Основа нової концепції базується на тому, аби навчити школярів застосувати всі навички та знання у повсякденному житті. Вчителька зізнається, побоювань у вересні було чимало, однак нині й самій цікаво.

РУСЛАНА СІКОРСЬКА, ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЗОШ № 27: «Методичні рекомендації ми мали ще у серпні й чітко знали, як працювати. Що стосується підручників, то вони надходять поступово. З математики підручник-зошит прийшов 2 тижні тому, сьогодні прийшов «Букварик», очікуємо на зошити з навчання грамоти. Як нас і попереджали, все поступово. Чого не маємо, те розробляємо самі. Маємо досвід роботи, використовуємо різні засоби».

«Перезавантажують» початкову освіту у 4 навчальних закладах Буковини.  У Чернівцях – це 27 та 28  школи. Нові стандарти у  молодших школярів у  Коровії на Глибоччині  та Мигівському НВК Вижницького району. Загалом в Україні – 100 таких  шкіл. А з 2018 року програма 12- річної освіти має запрацювати в усіх загальноосвітніх навчальних закладах.

 РОМАН ЄРМОЛИЧЕВ, ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ: «Близько 1млрд 800 мільйонів закладено. На підвищення кваліфікації вчителів – 400 мільйонів, на оновлення матеріально-технічної бази – 1 мільярд, залишок – на придбання підручників для першого класу. Ті пропозиції, які ініційовані МОН, підтримані Міністерством фінансів. Вся реалізація Закону про освіту буде забезпечена у наступному році».  

За новим законом школа буде трирівневою: початкова – 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років (гімназії),- з 2022 року, профільна середня освіта – 3 роки  ),  запрацює  з 2027 року. Відтак і школа стане профільною, учень зможе обирати: навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі.  Та це глобальні зміни. Освітян же нині більше турбує найближча перспектива, а головне фінансування.

 ІГОР ВОЛОШИН, ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ: «Мене найбільше хвилює питання профтехосвіти. Як відомо, кілька років поспіль міста обласного значення фінансують з власного бюджету такі заклади. У Черкасах таких є 6. З міського бюджету в 2016 ми виділили 57 мільйонів, в цьому році 85 мільйонів. 60 –  65% – учнів – це діти з інших міст».

Змінитися має і форма управління закладами освіти. Школи мають бути автономними і самостійно ухвалювати навчальні плани, при цьому результати навчання повинні відповідати міністерським запитам.

ГАЛИНА ОСТАПЕНКО, НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ГОЛОВА КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ СЕКЦІЇ ОСВІТИ АСОЦІАЦІЇ МІСТ УКРАЇНИ: «До прийняття Закону була розмова про те, що не буде органів управління освітою, але від цієї думки швидко відмовилися. Сьогодні залишаються органи управління освітою, але які функції на них покладаються? Контролю? Думаю, що – ні. Але яким чином нести відповідальність за якість освіти, якщо ми не можемо проводити моніторинги, зрізи знань?»

Освітяни кажуть, новий Закон  – документ стратегічний і має змінити загалом систему. Нині ж хочуть певної комунікації й роз’яснень, що робити у найближчій перспективі. Для цього й збираються разом на тренінгах, семінарах, нарадах.

Освітяни намагаються розібратися у тонкощах реформиБільше на нашому сайті https://bukovyna.tv

Опубліковано ТРК "Буковина" 12 жовтня 2017 р.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here